Благодійність

«Золота рибка» і «Містер Батерфляй»
надали дітям шанс

Аркадій КОПЕЛІОВИЧ

Анатолій ВЛАСОВ (фото)

Минулої суботи на Центральному міському пляжі Запоріжжя почав функціонувати «Клуб дитячого плавання», ініційований Фондом підтримки молодіжного та олімпійського плавання Дениса Силантьєва і Яни Клочкової за підтримки благодійного фонду «Патріот Запоріжжя» та сприяння Запорізької міської ради.

Важко навіть оцінити актуальність цієї події. Адже останнім часом через низьку культуру плавання і відсутність загальнодоступних плавальних басейнів в Україні зменшилася кількість дітей, що вміють плавати. Водночас усе частіше трапляються нещасні випадки на воді, які призводять до загибелі двох з половиною тисяч людей щорічно. Мета ж клубу, створеного заслуженими майстрами спорту Денисом Силантьєвим і Яною Клочковою, — популяризація плавання, пропаганда здорового способу життя, навчання дітей віком від 6 до 12 років техніці плавання та правилам безпечного поводження на воді. Головне ж, заняття проводяться безкоштовно, що само по собі є приємним нонсенсом за часів фінансової кризи.

— Перший «Клуб дитячого плавання» почав нещодавно функціонувати на відкритій воді в Києві, — розповів на прес_конференції президент Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання Денис Силантьєв. — Наша мета – впровадження обов’язкових уроків плавання у шкільну програму, і «Клуби дитячого плавання» – це впевнений крок на шляху до неї. Ми хочемо максимально використати теплі серпневі дні для проведення занять на відкритій воді. Це неодмінно допоможе дітям швидше адаптуватись до водної стихії, перебороти власний страх перед глибиною, наші тренери завжди зможуть допомогти і професійно навчити плавати. Восени ми плануємо перейти до стаціонарних басейнів, тому сподіваємось на підтримку місцевої влади, громадських організацій та благодійних фондів. Проект, який стартує сьогодні, є дуже важливим, оскільки ми прагнемо не тільки навчити дітей плавати, а й допомогти малозабезпеченим сім’ям Запоріжжя, попередити бездоглядність і безпритульність дітей.

— Ми вдячні всім, хто відгукнувся на нашу ініціативу та підтримав благородну справу, яка покликана навчити дітей плавати, адже ми переконані, що це так само важливо, як і ходити, — підтримала Дениса Силантьєва чотириразова олімпійська чемпіонка Яна Клочкова. — Сьогодні ми акцентуємо увагу саме на роботі з дітьми, адже вони – наше майбутнє, й тільки від нас залежить, яким воно буде. Хто знає, можливо, серед вихованців «Клубу дитячого плавання» є майбутні чемпіони... На сьогодні вітчизняне плавання не може конкурувати з країнами – законодавцями мод у цьому виді спорту. У нас немає басейнів, достатньої кількості фахівців. І ті досягнення українських плавців, що мали місце попередніх років, — просто нонсенс. На жаль, більшість людей, які сьогодні знаходяться при владі в Україні, не переймаються проблемами спорту. Їм би взяти приклад з російських колег. Наші сусіди будують басейни, створюють належні умови для спортсменів, які захищають честь країни на міжнародній арені, а ті відповідають на цю турботу вагомими здобутками. Коли в Президента Росії Дмитра Медведєва запитали, як він ставиться до плавання, він відповів: «Кожного ранку я пропливаю два кілометри». Мабуть, це про щось свідчить…

Денис Силантьєв і Яна Клочкова не займаються піаром своїх накреслень, а втілюють їх у життя конкретними ділами. У Запоріжжі вони провели майстер-клас із першими членами «Клубу дитячого плавання». Після невеличкої розминки на піску діти під наглядом уславлених спортсменів здійснювали свої перші запливи на обладнаних паралельно берегу кількох водних доріжках. Ми попростили поділитися враженнями одну з них – шестикласницю гімназії № 8 Наталку. Між іншим цей начальний заклад знаходиться в Космічному мікрорайоні, що знаходиться на значній відстані від Центрального пляжу міста. Але ця обставина аніскільки не засмучує Наталку та її батька, який і записав дівчинку до «Клубу дитячого плавання».

— Я маю навички плавання, — каже Наталка. – Але мені дуже хочеться навчитися плавати на спині.

Постійно з дітьми займатимуться кваліфіковані тренери, зокрема перший наставник Дениса Силантьєва Сергій Проняєв. Засновники «Клубу дитячого плавання» планують, що він функціонуватиме на Центральному пляжі Запоріжжя до 30 серпня щодня, від 10-ї до 17-ї години. Цього часу достатньо, щоб заняття відвідали п’ять груп по 15 дітей в кожній. За шість – сім днів діти адаптуватимуться на воді, не боятимуться занурювати голову, навчаться пропливати 25-метрову відстань вільним стилем або на спині. Нагадуємо, що уроки є безкоштовними. Попередній запис за телефоном 8-067-222-48-08.

Не можемо не зняти шляпу перед «Містером Батерфляєм» і «Золотою рибкою», як з легкої руки журналістів називають Дениса Силантьєва і Яну Клочкову. Але не виключено, що вже восени проблему переходу «Клубу дитячого плавання» в стаціонарні басейні в Запоріжжі буде важко вирішити. Щоправда, начальник управління з питань фізичної культури та спорту Запорізької міської ради Віктор Степаненко налаштований оптимістично:

— Відбулася зустріч Дениса Силантьєва із заступник міського голови Олександром Кузьміним і начальником управління освіти ти науки Дмитром Секиринським. Досягнуто домовленості, що з початком навчального року муніципальні басейни «Байкал» і «Салют» в дообідній час прийматимуть для безкоштовного навчання плаванню учнів 1 – 3-х класів загальноосвітніх шкіл.

Що ж, добре, що є така домовленість. Але ж мова йде про юних мешканців обмеженої вікової групи лише двох районів обласного центру – Комунарського та Заводського. А як бути їхнім одноліткам з решти районів Запоріжжя, і тим більше членам «Клубу дитячого плавання» віком від 10 – 12 років? Розраховувати, що їх приймуть басейни «Спартак-КПУ» і Школи вищої спортивної майстерності, не доводиться. Перший завантажений як групами СДЮШОР з плавання «Спартак», так і для організації навчального процесу в Класичному приватному університеті, другий слугує виключно спорту великих досягнень. А про басейн «Славутич», що має статус приватної споруди, взагалі мріяти не доводиться: місячний абонемент для батькам вихованців СДЮШОР з плавання та стрибків у воду коштує понад 200 гривень. Коментарі, як кажуть, зайві.

Фундамент майбутніх перемог закладається на березі Дніпра

Щоразу, буваючи у Вільнянському районі, мимоволі ловлю себе на думці: який же правильний вибір зробили в 30-х роках минулого сторіччя дирекція й профком моторобудівного заводу (тоді він носив ім'я начальника Головного управління авіаційної промисловості СРСР Петра Баранова), заснувавши в селі Вільноандріївці здравницю для родин заводчан і піонерський табір. Місцевість - мальовнича: на 40 гектарах розкинувся лісовий масив, поруч плавно несе свої води Дніпро, а повітря буквально п'янить...

Тут же багато років тому знайшов притулок спортивно-оздоровчий табір «Маяк» СК «Мотор Сич», мешканцями якого в літні місяці стають вихованці СДЮШОР з плавання та стрибків у воду, а також центральних секцій заводського спорткомплексу. Вони приїжджають не тільки заради того, щоб любуватися тутешніми пейзажами й вдихати хвойний аромат, - їх чекають щоденні тренування, що допомагають і зберегти спортивну форму, і закласти фундамент на черговий спортивний сезон.

— Протягом літнього періоду в «Маяку» проходять оздоровлення близько 150 юних спортсменів, — засвідчує завідувач табором Андрій Задорожний. – Окрім плавців і стрибунів у воду, таку можливість мають боксери, футболісти, а також вихованки нашої підшефної СДЮШОР № 3 з гандболу. 21-денне перебування в таборі обходиться батькам дітей лише в 150 гривень, тобто в символічну суму. Усе це завдяки тому піклуванню, яке приділяє правління й профспілковий комітет ВАТ «Мотор Січ» соціальній сфері. Юні спортсмени тренуються й оздоровлюються в унікальних умовах ландшафту прибережної смуги, яку утворюють величезний сосновий бір і Дніпро.

Ми побували на двосторонній грі юних гандболісток, з якими працюють тренери Микола Оболонін і Тетяна Радько. До послуг майбутніх майстринь стрімкого м’яча – спеціалізований гандбольний майданчик з європокриттям, саме той, на якому закладають фундамент майбутніх перемог гандболісти чоловічої команди "Мотор-ЗНТУ-ЗАБ".

Бачили ми й тренування юних стрибунів у воду, з якими займалася заслужений тренер України Ірина Журавльова.

— Мої підопічні, — розповідає Ірина Володимирівна, — учні першого і другого спеціалізованих класів спеціалізованої школи фізкультури № 18. Стрибками у воду вони займаються протягом двох – трьох років, уже дебютували у всеукраїнських змаганнях. Майбутніми «зірочками», вважаю, можуть стати Даша Яковенко, Антон Свирський, Євген Науменко, Валерія Галантюк, Христина Пилипенко. Знаходження в спортивно-оздоровчому таборі – ідеальний варіант підготовки: діти дотримуються режиму дня, п’ять разів на день харчуються, чого не кожна сім’я може забезпечити, я вже не кажу про тренування в умовах тутешнього цілющого повітря.

Фото Анатолія ВЛАСОВА

Всесвітня універсіада

Запорізькі студенти – без

медалей

Збірна України посіла шосте місце в загальнокомандному заліку 25-ї Всесвітньої літньої універсіади, що завершилася в Белграді (Сербія).

Українські спортсмени завоювали 7 золотих, 11 срібних і 13 бронзових медалей. Дві золоті нагороди здобув донецький майстер блакитних доріжок Ігор Борисик, який переміг на двох дистанціях плавання брасом – 100 і 200 м. Чемпіонами Універсіади також стали харківський лучник Віктор Рубан, миколаївський стрибун у воду Костянтин Міляєв, дві жіночі команди фехтувальниць (рапіра і шабля), чоловіча студентська збірна України з футболу.

На жаль, серед запорізьких посланців спортивного студентства медалістів немає. Найближче до п’єдесталу пошани були дзюдоїст Станіслав Бондаренко, стрибунка у воду Євгенія Пономаренко та гімнаст Віталій Наконечний. У змаганні майстрів татамі вагою понад 100 кг Бондаренко дійшов до півфіналу, де програв голландцю Лууку Вербію, а другу нагоду стати призером Станіслав втратив уже в абсолютній вазі, поступившись у двобої за «бронзу» росіянинові Дмитру Стєрхову. Євгенія Пономаренко в дуеті з луганчанкою Марією Волощенко посіла четверте місце у синхронних стрибках з 3-метрового трампліна. Віталій Наконечний пробився до фіналу змагань на поперечині, де задовольнився п’ятим місцем.

Запорізькі плавці можуть пишатися хіба що дев’ятим місцем в жіночій естафеті 4х100 м вільним стилем: до складу українського квартету входила запоріжанка Катерина Рагушенко. А от Любов Король та Ілля Чуєв покладених на них сподівань не виправдали, не потрапивши до жодного фіналу в змаганнях майстрів батерфляю.

Розчарували також тхеквондисти Максим Бойцов, Анна Кондратьєва і дзюдоїстка Тетяна Лусникова.

У загальнокомандному заліку 25-ї літньої Універсіади перемогу святкували російські спортсмени, які завоювали 27 золотих, 22 срібні й 27 бронзових медалей. Друге місце дісталося збірній Китаю (22 золоті, 21 срібна й 15 бронзових нагород), третє – студентам Південної Кореї (21 золота, 11 срібних, 15 бронзових медалей).

Нащадки козацької слави

ЗМАГАННЯ, ЩО ПЕРЕТВОРИЛИСЯ

НА ВИПРОБУВАННЯ… СТИХІЄЮ

У селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області відбувся фінальний тур IV Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Нащадки козацької слави», на який з’їхалися 312 учнів 6 – 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів із усіх областей України.

Символічно, що врочисте відкриття фестивалю проходило на території історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», де в 1651 році відбувалася битва запорозьких козаків Богдана Хмельницького з королівським військом тодішньої Польщі. Про розповів учасникам заходу в своєму вітальному виступі перший заступник міністра освіти і науки України Олександр Гребельник.

Запорізька область на фестивалі була представлена збірною бердянської загальноосвітньої школи № 11, яка вже після першого виду змагань – легкоатлетичної естафети – вагомо заявила про свої претензії на загальнокомандну перемогу: наші хлопці й дівчата разом із юними господарями фестивалю і командою АР Крим увійшли до трійки призерів.

Наступного ранку проводилися змагання з «човникового» бігу, стрибків у довжину з місця та через скакалку. Приємно, що переможницею в обох стрибкових видах програми стала бердянська школярка Валерія Коломійцева. До речі, й решта наших дівчат продемонстрували дивовижну вправність у володінні скакалкою протягом 30 секунд, а нагородою їм стала командна «бронза».

Після обіду розпочалася презентація команд, що проходила під девізом «Не хилися, червона калино, -- маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід…». Юні берданці настільки емоційно виступили, що викликали з боку своїх опонентів скандування «Бра-во! Бра-во!».

Однак не всі команди встигли презентуватися. Небо раптово потемніло, і розпочався справжній буревій. На голови дітей, супроводжуючих осіб і волонтерів, а це близько 700 людей, що розташувалися у лісовому наметовому таборі, обрушилася злива з градом. Шквалисті пориви вітру ламали дерева, немов тоненькі сірники. Величезна сосна впала на намет, у якому знаходилися три 13 – 15-річні дівчини з Хмельниччини. Одну з них із важкою травмою одразу відправили до лікарні селища Демидівка (Рівненська область), а згодом перевезли до медичного закладу Рівного. В демидівську лікарню потрапив і вчитель, який теж отримав травму.

Бердянську команду Бог милував, оскільки вона за рекомендацією завідуючої кафедри фізичної культури і спорту Запорізького інституту післядипломної педагогічної освіти Олени Аксьонової, яка є досвідченим фахівцем туризму, розташувала свої намети подалі від дерев. Але додому наші школярі поверталися засмученими. Журі фестивалю вирішило результати презентації не підбивати, а від проведення конкурсу знавців історії українського козацтва, в якому бердянці торік посіли друге місце, – взагалі відмовитися. В підсумку – сьоме загальнокомандне місце.

Втім, розчарування бердянських школярів – ніщо в порівнянні з тим лихом, якого зазнали деякі учасники заходу. А на совісті воно в організаторів – працівників управління освіти та науки Рівненької облдержадміністрації. Сама мета фестивалю – виховання учнівської молоді на козацьких традиціях, звичайно, не виключає можливості проживання учасників у спартанських умовах. Але тільки в тому випадку, якщо дотримані елементарні санітарні вимоги й передбачені необхідні заходи у випадку погіршення погоди. Наразі ж доводиться констатувати, що до послуг мешканців лісового наметового табору був один-єдиний туалет… Щодо буревію, то його метеослужби прогнозували заздалегідь, і за сумлінного ставлення освітянських працівників Рівненщини до своїх обов’язків вони завчасно могли запобігти лихові.

Мимоволі пригадується І Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України «Нащадки козацької слави», що проходив у Запоріжжі чотири роки тому. Учасники мали чудові умови для проживання, спортивна частина заходу проводилася на найкращих спортивних базах міста на Дніпрі. Проведення фестивалю отримало найвищу оцінку тодішнього Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка. Залишалося узагальнити той досвід, чого, на жаль, не було зроблено.

Спартакіади

ЗА РЕГІОНАЛЬНИМ ПРИНЦИПОМ
Фінішувала обласна спартакіада учнів профтехосвіти, яка через брак коштів проводилася в трьох регіональних центрах – Запоріжжі, Мелітополі та Бердянську.
— З урахуванням контингенту учнів залік здійснювався окремо для юнаків (7 видів спорту) і дівчат (6 видів), — розповідає начальник навчально-спортивного відділу обласного управління з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України Наталя МЯЧИНА. – Серед команд юнаків професійно-технічних навчальних закладів обласного центру перше місце посіли учні ВПУ № 27 (керівник фізвиховання – Надія Олефір), які випередили збірні ліцеїв залізничного й автомобільного транспорту. Серед команд дівчат за усталеною традицією не було рівних ученицям центру профтехосвіти швейного та перукарського мистецтва (керівник фізвиховання – Ганна Хлєвна), а наступні призові місця посіли колективи ВПУ № 38 та центру профтехосвіти. Якщо ж говорити про загальний залік, то жоден зі згадуваних навчальних закладів не зміг скласти гідну конкуренцію переможцеві – центру професійно-технічної освіти водного транспорту (керівник фізвиховання – Геннадій Гусєв).
У Мелітополі домінували дівчата з місцевого торгово-професійного ліцею (керівник фізвиховання – Маргарита Руденко), які випередили землячок із будівельного центру профтехосвіти та професійного ліцею залізничного транспорту. Майбутні залізничники виграли комплексні змагання серед юнаків, обійшовши в підсумковій таблиці будівельників і учнів ВПУ № 40.
У Бердянську спартакіадні змагання пройшли за переваги команди дівчат із місцевого професійного ліцею (керівник фізвиховання – Олександр Назаров), які випередили збірні ВПУ ресторанного сервісу і професійного машинобудівного ліцею. У суперечці юнаків найкращі здобутки мають майбутні ресторатори, яких підготувала Галина Кайда. Учні машинобудівного і професійного ліцеїв задовольнилися наступними призовими місцями. Слід відзначити, що в бердянських регіональних змаганнях спартакіади брали участь професійно-технічні навчальні заклади не тільки цього міста, а й Оспенківський професійний аграрний ліцей.
На жаль, спартакіадна активність інших ліцеїв області обмежується участю у турнірах із волейболу, настільного тенісу та футболу. Нинішнього року такі змагання проводилися в Гуляйполі, куди до місцевих майбутніх аграріїв приїздили команди Пологівського, Кубишевського та інших аграрних ліцеїв. Перемагали, як правило, господарі.
Наступного року плануємо проводити кубкові змагання за участю переможців регіональних турнірів з наймасовіших видів спорту, зокрема з баскетболу, настільного тенісу, футболу.

Спартакіади

НА КОМУ ТРИМАЄТЬСЯ СТУДЕНТСЬКИЙ СПОРТ

Леонід ТОЛКАЧОВ,

головний спеціаліст обласного управління

з фізичного виховання та спорту

Завершилася обласна спартакіада серед вищих навчальних закладів І – ІІ ступенів акредитації. Уже вдесяте поспіль переможцем цих комплексних змагань стали студенти Запорізького металургійного коледжу (директор – Володимир Самойлов, керівник фізвиховання – Сергій Крижко).

Наступні призові місця в загальнокомандному заліку посіли збірні Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму і Запорізького авіаційного коледжу. Колективи цих навчальних закладів традиційно входять до числа лідерів студентських спартакіад, тож головна боротьба за другу і третю сходинки турнірної таблиці розгортається саме між ними.

Непогано виступають у спартакіадних змаганнях уже другий рік поспіль збірні студенти двох запорізьких коледжів – гідроенергетичного й будівельного. До них намагається підтягнутися колектив медичного училища з обласного центру. Якщо минулого навчального року цей заклад брав участь у п’яти видах програми, то нинішнього – у восьми.

На докір заслуговують Токмацький механічний технікум і Запорізький комерційний коледж. Керівники останнього неучасть своїх студентів у спартакіадних стартах пояснюють відсутністю в навчальному закладі лікаря та медсестри (мовляв, нікому було завірити заявку). А хіба не можна було звернутися в міську студентську поліклініку? Дніпрорудненський індустріальний технікум обмежився участю лише у волейбольному турнірі, Оріхівський сільськогосподарський технікум – у футбольному. Можна якось зрозуміти участь лише в п’яти видах програми Запорізького торговельного коледжу, який потерпає від недобору студентів. А залік проводиться не менше ніж з семи видів спорту.

Гадаю, що популярність спартакіадних змагань багато в чому залежить від додаткового стимулювання, яким раніше була Всеукраїнська спартакіада вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації. На жаль, протягом останніх двох років вона не проводиться. А між іншим, спортсмени Запорізького металургійного коледжу там обов’язково претендували б на призові місця. Керівник фізвиховання цього навчального закладу заслужений працівник освіти України Сергій Крижко щороку проводить велику селекційну роботу серед абітурієнтів. Недарма баскетбольна команда коледжу є одним із найсильніших аматорських колективів України.

Отакими ж небайдужими людьми є керівник фізвиховання Мелітопольського промислово-економічного технікуму Володимир Бунін і його колега з авіаційного коледжу Геннадій Овсянников. Аби закрити усі види змагань, їм паралельно з викладацькою й тренерською діяльністю доводиться вести пошук спонсорів, аби команда була екіпірованою й мала можливість виїздити на змагання. Саме на таких людях тримається наш студентський спорт.

Спартакіади

У ТЕНЕТАХ БАЙДУЖОСТІ

Петро ГРАБЧИЛЬОВ,

головний суддя обласної спартакіади школярів

Завершилися змагання 64-ї обласної спартакіади школярів, що входить до календаря масових спортивних заходів обласного управління з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.

Нинішня спартакіада, яку без перебільшення можна вважати «малими олімпійськими іграми» Запорізької області, як і попередні, мала й свої позитивні особливості, й… «білі плями». Насамперед, слід сказати, що змагання проводилися в три етапи: перший – у загальноосвітніх закладах, другий – у районах та містах, заключний – обласні фінали, організації й проведенню яких активно сприяли тренерсько-викладацькі склади п’яти дитячо-юнацьких спортивних шкіл – обласної, пологівської, гуляйпільської, мелітопольської № 2 і запорізької № 4, СДЮШОР № 3 з гандболу, Молочанського ДЮКФП. Велику допомогу надало й управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, яке профінансувало витрати на суддівство.

Загалом протягом навчального року було проведено 24 турніри з 10 видів спорту. Наймасовіше та найяскравіше пройшли змагання з легкоатлетичного кросу в Молочанську, з волейболу, допризовної підготовки та легкої атлетики – в Запоріжжі, з баскетболу – в Гуляйполі, з міні-футболу – в обласному центрі та Василівці.

Традиційно велику увагу підготовці учнів до спартакіадних змагань приділили педагогічні колективи шкільних і позашкільних закладів Хортицького, Ленінського, Жовтневого і Комунарського районів Запоріжжя. Саме в такій послідовності їхні збірні розташувалися у чільному квартеті підсумкової таблиці загальнокомандного заліку обласної спартакіади школярів серед районів Запоріжжя і міст області. Успіх юним хортичанам і ленінцям гарантували як участь у всіх 13 видах програми, так і призові місця відповідно в шести і восьми з них. Збірна Хортицького району є переможцем спартакіади з допризовної підготовки юнаків, змагань з легкої атлетики та «Стартів надій», а команда Ленінського району виграла юнацькі гандбольний і баскетбольний турніри. Жовтневий район пишається перемогами своїх волейболісток і баскетболісток, але не виставив команду з настільного тенісу. Юним комунарцям не було рівних на трасі легкоатлетичного кросу, в турнірах з міні-футболу та настільного тенісу, але на теренах району не знайшлося шахістів.

У підсумковій таблиці змагань серед районів області призові місця посіли команди Пологівського, Гуляйпільського та Новомиколаївського районів. Школярі Пологівщини святкували перемоги в обох гандбольних турнірах, змаганнях із шахів, настільного тенісу та допризовної підготовки юнаків, гуляйпільські дівчата виграли баскетбольний турнір, а новомиколаївці – легкоатлетичний крос. Компанію цим збірним у першій четвірці склали школярі Вільнянщини. Останнє ж, двадцяте місце цілком закономірно посіли представники Великобілозерського району, які взяли участь лише у міні-футбольному турнірі.

Не можна сказати, що зменшилася зацікавленість школярів до традиційних заходів, що входять до програми спартакіадних змагань. Та, на жаль, до неймовірних розмірів зросли байдужість, інертність, халатність окремих освітянських чиновників на місцях, що відповідають за цю ділянку роботи. А чим іншим пояснити той факт, що, приміром, школярі Бердянська взагалі проігнорували всі без винятку спартакіадні старти.

Злий жарт із організаторами спартакіади зіграли й некомпетентні, необдумані циркуляри з вищих інстанцій щодо видів програми, пов’язаних із бігом на витривалість, швидкість, метаннями м’яча й гранати. В підсумку змагання з легкої атлетики проводилися за урізаною програмою, зокрема, з неї були виключені метання та біг на 400 і 800 метрів. Теж саме стосується й спартакіади з допризовної підготовки юнаків, яка пройшла без бігу на 3 000 м, плавання та кульової стрільби. До речі, якщо раніше ця спартакіада за участю команд майже всіх районів і міст області тривала три дні, то нині її програма була розрахована на один день. Та навіть ця обставина не стимулювала приїзд до Запоріжжя юних допризовників із Бердянська, Токмака, Великобілозерського, Веселівського, Куйбишевського та Якимівського районів.

До «Стартів надій» не доїхали школярі тих же Бердянська, Токмака, Енергодара і Мелітополя. Проігнорували цей популярний захід і всі сільські райони області. Незрозуміло, що ж завадило керівникам відділів освіти згадуваних регіонів відрядити свої команди до обласного центру.

Колись серед сільських школярів дуже популярними були змагання з гандболу. Нині ж у них взяли участь лише по три команди хлопців і дівчат із Новомиколаївського, Оріхівського та Пологівського районів. Тож є неприваблива перспектива, що вже наступного року цей вид спартакіадної програми може піти в небуття.

Між іншим, за офіційними свідченнями Міністерства охорони здоров’я України захворюваність дітей шкільного віку протягом останніх десяти років зросла на 27 відсотків, а умовно здоровими на сьогодні можна вважати лише 7 відсотків учнів. Тривалість навчального дня становить 10 – 13 годин на добу, звідси й хронічна втомлюваність, і зменшення життєвої ємкості легенів… Тож, мабуть, не варто доводити, що позакласна й позашкільна робота повинна мати активний характер. І найкращий засіб сприяння цій активності – спартакіадні старти.

Якщо ж симптом байдужості освітянських чиновників не буде подоланий, це негативно позначиться на організації та проведенні наступної обласної спартакіади школярів, яка присвячуватиметься 65-річницй Перемоги у Великій Вітчизняній війни.