пʼятниця, 15 січня 2016 р.

ЙОГО ПОКЛИКАННЯМ БУЛА ШКІЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА

Після тяжкої, невиліковної хвороби на 75-му році пішов із життя кавалер орденів «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІ і ІІІ ступенів
ГРАБЧИЛЬОВ
Петро Васильович
Він народився 16 березня 1941 року в болгарському селі Андровка Бердянського району в сім’ї механізатора. Як і більшість хлопчиків 40-50 років минулого століття, був завзятим мрійником. І головна його мрія здійснилась – Петро Грабчильов став учителем фізкультури, закінчивши Макіївське педагогічне училище.
Направлення він отримав у село Єлизаветівка Андріївського району. Вчителів на той час не вистачало, тому, крім фізкультури, Петру Васильовичу доводилося викладати англійську мову, працю, малювання, креслення. Через два роки сталося злиття Бердянського й Андріївського районів, і молодого вчителя перевели до середньої школи рідної Андровки, де була вакансія. Там він зустрів своє кохання – Галина викладала англійську мову в тій же школі, і незабаром молоде подружжя переїхало до Запоріжжя.
В обласному центрі тоді теж відчувався дефіцит викладачів фізкультури, і директор школи-інтернату № 9 Микола Руденко запросив Петра Васильовича до свого навчального закладу…
Тривалий час Грабчильов вчителював у середній школі № 7, водночас виконуючи обов’язки позаштатного інспектора Жовтневого району з фізвиховання. Його громадська діяльність на цьому поприщі не залишилася непоміченою, і в середині 70-х він отримує нове призначення – інспектором Запорізького міськвно.
У 1978 році нове запрошення – до обласного відділу народної освіти, і Грабчильов з головою занурився у проблеми шкільного спорту області. Можна сказати, йому поталанило: спортивно-масова робота тих часів була на піднесенні. І Міносвіти, і облвно, і облспорткомітет тоді проявляли зацікавленість у розвитку дитячого спорту. Виділялися кошти як на позакласну, так і на позашкільну роботу, оновлювалася спортивна база. За ініціативою керівництва облвно завод «Орсільмаш» освоїв випуск гімнастичних комплексів для відкритих спортивних майданчиків, попит на які був дуже великий, причому, не лише в запорізькій і сусідніх областях, а й далеко за їхніми межами.
Не дивно, що в республіканських оглядах-конкурсах на кращу постановку фізкультурної та спортивно-масової роботи у школах Запорізька область постійно входила до числа шести кращих, а Міністерство освіти узагальнило її досвід у використанні нестандартного спортивного обладнання. З року в рік посланці області посідали призові місця у республіканських і всесоюзних змаганнях «Старти надій».
А ще у віданні Петра Васильовича знаходилися дитячо-юнацькі спортивні школи. Одними з кращих у республіці та й у Радянському Союзі були СДЮШОР № 3, звідки вийшло чимало гандбольних знаменитостей, і дві гімнастичні – № 1 і 5, які стабільно посідали провідні позиції в першостях України. Призерами різних турнірів були борці (вільники, класики, дзюдоїсти), штангісти, волейболісти…
З 1988 року Петро Грабчильов очолював обласну ДЮСШ, однак протягом чверті століття займався й організацією та проведенням обласної спартакіади школярів (природно, на громадських засадах), брав участь в інспекторських перевірках, семінарах…
Примітно, що вже будучи інспектором і директором ДЮСШ, Петро Васильович не поривав з викладацькою діяльністю в середній школі. Якби одного дня всі учні Грабчильова зібралися разом, лише полковників у цій компанії можна було налічити понад десять. Він у них користувався високою повагою й незаперечним авторитетом. Саме тому ці хлопці захоплено займалися спортом і не мали шкідливих звичок. Вони, як і не одне покоління вихованців Петра Васильовича, що пішли по його стопах, завжди зберігатимуть пам'ять про цю чудову людину, яка залишила помітний слід в освітянському фізкультурно-спортивному русі.

Прощання з Петром Васильовичем Грабчильовим відбудеться 16 січня, з 9:00 до 9:30, за адресою: вул. Комарова, 9, під’їзд 3 (зупинка тролейбусу 14, маршрутних таксі 20, 80 – «Технікум»). 

пʼятниця, 8 січня 2016 р.

СУМУЄМО

Федерація гандболу Запорізької області, колектив СДЮШОР імені Юрія Лагутіна, гандбольні клуби «Мотор», «ZTR», «ЗНТУ-ЗАБ» з глибоким сумом сповіщають, що на 73-му році пішов із життя ветеран тренерського цеху запорізького дитячо-юнацького гандболу
СУРДА
Адріян Іванович
і висловлюють щире співчуття родині та близьким покійного.
Адріян Іванович Сурда народився 12 квітня 1943 року. Майже 43 роки він присвятив підготовці юних гандболістів у СДЮШОР імені Юрія Лагутіна (колишня назва – СДЮШОР тресту «ЗАБ»). Очолювані Адріяном Сурдою команди неодноразово перемагали у всеукраїнських турнірах, і, коли він привозив своїх підопічних на змаганнях, колеги зазвичай говорили: «Знову Сурда за першим місцем прибув».

Серед вихованців Адріяна Сурди такі відомі майстри гандболу, як Євген Гурковський, Костянтин Куриленко, Олександр Шевельов та інші. Пам'ять про свого наставника вони зберігатимуть у своїх серцях.