«Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки»
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
міністрові освіти і науки України І. О. Вакарчуку,
міністрові охорони здоров’я України В. М. Князевичу,
міністрові у справах сім’ї, молоді та спорту Ю. О. Павленку,
голові Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Полохало В. І., Голові Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
Т. Д. Бахтеєвій,
голові Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму П. І. Костенку
Шановні панове!
До Вас, керівників державних органів, які створені для збереження й захисту головного багатства України – здоров’я її громадян, звертаються батьки учнів загальноосвітніх шкіл Запоріжжя.
Протягом багатьох років у деяких навчальних закладів міста запроваджувалися дві експериментальні методики – «Здоров’я без ліків» і «Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки». В основу останньої (автор – Раїса Парубець) були покладені трихвилинні паузи на кожному уроці з виконання учнями спеціальних вправ. Ефективність цієї методики підтверджена 19 авторськими свідоцтвами, патентами й міжнародними сертифікатами, відзначена дипломами 67 науково-практичних конференцій, вона має гриф Міністерства освіти і науки України.
У класах, де проводилися заняття, діти легше засвоюють учбову програму, уважніші, спокійні й доброзичливі один до одного. Вони практично не хворіють, що наводить на висновок: застосовуючи методику Раїси Парубець у кожній школі, можна значно покращити стан здоров’я дітей України, навчити їх здоровому способу життя.
До речі, аналогічні методики уже давно введені до шкільних програм Росії, Казахстану, Ізраїлю та інших країн. Програму «Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки» схвалено на засіданні методичної ради Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту й рекомендовано для використання у навчально-виховному процесі. Отже, всі – «за», але справа з місця не зрушила.
Просимо Вас вплинути на державну політику щодо здоров’я підростаючого покоління, в тому числі й Ваших дітей. Зробіть оздоровчі програми обов’язковими для шкільної освіти, знайдіть бюджетні кошти для їх запровадження.
Л. ГУНЬКО, О. КОЗЛОВА, І. МАДЗІЄВСЬКА, І. МЕРИКОВА,
В. СТОЛЯРОВА, Л. ХОТІНА, члени батьківських комітетів запорізьких шкіл № 73, 43 та інших. Усього – 375 підписів.
КОМЕНТАРІ ФАХІВЦІВ
Володимир ЛОБАНОВ,
начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту
Запорізької облдержадміністрації:
— Сьогодні дійсно настав час не тільки вчителям фізкультури, а й викладачам інших дисциплін змінити свої підходи до проблеми оздоровлення учнів. Ми ж спостерігаємо протилежне: кількість уроків на тиждень у деяких загальноосвітніх навчальних закладах скорочується до одного, хоча за існуючими нормами їх повинно бути мінімум два, а, на мій погляд, — навіть п’ять.
Звичайно, аби вчитель, скажімо, математики міг проводити фізкультпаузи за методикою Раїси Парубець, він має тому навчитися на спеціальному семінарі. Звісна річ, і для організації таких семінарів, і для заохочування тих же вчителів потрібні кошти. І вони мають бути озвучені у Державній програмі розвитку фізичної культури та спорту. Чи ця програма створена тільки заради гасел? Якщо методика «Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки» рекомендована для використання у навчально-виховному процесі, такі кошти треба закласти у бюджети 2009 і наступних років. Звісна річ, ці гроші мають дійти до відповідних управлінь освіти і науки на місцях.
Між іншим, може виникнути така ситуація, що викладачі гуманітарних наук будуть посилатися на рамки своєї учбової програми, яка не передбачає відведення п’яти хвилин на кожному уроці оздоровчим цілям. Та гадаю, кожен педагог має зрозуміти, що сьогодні першочергове значення має здоров’я дитини.
Мене радує, що саме наша область, індустріальне Запоріжжя, які свого часу дали путівку в життя багатьом починанням у сфері фізичної культури (досить згадати рух «Усією бригадою – на стадіон!»), знову виступають ініціаторами цікавого нововведення. Якщо напрацювання Раїси Парубець мають авторські свідоцтва, схвальні відгуки науково-практичних конференцій, не треба нічого вигадувати, а втілювати їх у життя. Якщо це розуміють у Міністерстві освіти і науки України, то невдовзі щодо рекомендацій Раїси Парубець буде виданий документ, який стане керівництвом до дій на місцях. Невже це питання треба обговорювати на рівні Кабміну або Верховної Ради? Адже мова йде про п’ять хвилин для оздоровлення дитини.
Лариса ЧУРИКОВА,
завідуюча сектором виховної роботи та позашкільних закладів
управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації:
— Наше управління дуже виважено ставиться до всіх авторів різноманітних експериментальних методик. Бо, дійсно, запорізький край – екологічно занедбаний, і тому багатьох дітей переслідують хронічні хвороби. Починаючи з дошкільного віку до випускного класу ми опікуємося здоров’ям дитини. На одній з колегій управління ми розглядали питання щодо умов, які мають бути в кожні школі, аби діти були здорові. При цьому до уваги бралися і якість води, харчування, і створення можливостей для фізкультурно-оздоровчої роботи.
Звичайно, і новітні методики, що час від часу з’являються, дуже важливі. Водночас не можу не звернути увагу на те, що усі вони мають бути експериментально витримані, повинні мати експертні оцінки науковців, які б могли зорієнтуватися, наскільки ці методики, по-перше, важливі, по-друге, корисні для дитини, чи не нашкодять їй. Тому завжди треба звертатись, наприклад, до Запорізького обласного інституту післядипломної освіти, де на кафедрі здорового способу життя та реабілітаційного простору працює професор Неля Денисенко. До речі, фахівці цієї кафедри розглядали методику Раїси Парубець і зробили зауваження щодо доопрацювання її програми. Методична рада із задоволенням ще раз розгляне цю роботу і, якщо вважатиме за потрібне, буде рекомендувати її до впровадження у школах області. У тому ж інституті є центр психології та соціальної педагогіки, де працює професор Сергій Подмазін, і він теж може дати свою оцінку, коментарі й практичні рекомендації.
Особисто я вважаю, що програма Парубець – регіональна і скорегована нею для тих дітей, що вчаться у запорізьких школах. Якщо ж вона зацікавить Інститут інноваційних технологій Міністерства освіти і науки України, будь ласка, ніхто не заперечує, щоб ця методика поширювалася. Але ми всі знаємо, що є ще державний компонент, є варіативна частина до навчальних планів, є предмет «Основи здоров’я», «Основи безпеки життєдіяльності», де різні вчителі можуть використовувати різні посібники й методики, щоб збільшити ефективність викладання цих предметів. Є також факультативні програми сприяння просвітницькій роботі «Рівний – рівному» щодо здорового способу життя, «Школа проти СНІДу», є нові проекти, рекомендовані на рівні регіону, — «Життєві навички дітей», «Я, моє здоров’я, моє життя», «Корисні звички для дітей початкової ланки». Усі ці проекти працюють на встановлення здорового способу життя і лідерства серед учнівської молоді.
Програму «Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки» теж треба поширювати. Але Міністерство освіти і науки не може державну політику будувати саме на ній. Хоча, кожна програма має право на життя, аби вона йшла на користь дитині. Бо, дійсно, здорова дитина – здорова нація.
"Спортивна газета" № 45 від 6 - 9 червня 2008 року
Немає коментарів:
Дописати коментар