пʼятниця, 20 листопада 2009 р.

Правильна постава – з дошкільного віку



Сьогодні нашим співбесідником є завідувач кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Запорізького державного медичного університету, доктор медичних наук Євген МИХАЛЮК. Гадаємо, після карантину, пов’язаного з епідемією грипу, роздуми цього фахівця про сучасну методику і організацію занять фізкультурою для дітей дошкільного віку стануть у нагоді й працівникам навчальних закладів, і батькам.
— Євгене Леонідовичу, в нашій області є приклади творчого ставлення до фізичного виховання дітей цієї вікової категорії. Досить згадати дошкільний навчальний заклад № 48 «Ведмедик» міста Мелітополя, який є лауреатом Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання, або заклад комбінованого типу № 145 «Дружна сімейка» Запорізької міської ради, у складі якого функціонують групи загального розвитку та санаторні групи для дітей з латентною туберкульозною інфекцією. А з чого починати інструкторам з фізичного виховання тих навчальних закладів, де ці посади тільки запроваджені?
— В основі будь-яких занять фізичною культурою лежить виховання таких якостей, як швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість. І без програмного матеріалу тут не обійтись. Освоєння його можливе за умови поєднання занять ранковою гігієнічною гімнастикою з рухливими іграми і спортивними вправами на прогулянці. При цьому треба враховувати особливості дітей кожного вікового періоду, з постійним наростанням труднощів як всередині групи, так і від групи до групи.
— Яким чином досягається висока рухова активність дітей?
— Завдяки включенню до програми занять до п'яти тривалих пробіжок, підбору ігор і естафет. Втім, необхідно правильно поєднувати навантаження й активний відпочинок: вправи високої інтенсивності (біг, стрибки, рухливі ігри) чергуються з вправами низької і середньої інтенсивності (ходьба, перестроювання, лазіння, метання). До початку занять і в процесі виконання вправ діти повинні отримувати відомості про напрямки руху, уявлення про правильну поставу, про правила рухливих ігор… При цьому потрібно виховувати у дітей рішучість, сміливість, почуття товариськості, прагнення до взаємодопомоги, добре ставлення один до одного.
— Якою має бути тривалість таких занять?
— Структура занять традиційна: вступна, основна та заключна частини. У середній дитсадковій групі тривалість цих частин складає, відповідно 3 - 4, 14,5 - 17,5 і 2,5 - 3,5 хвилини, а загальна тривалість заняття – 20 – 25 хвилин. У старшій групі тривалість частин заняття складає відповідно 3 – 4, 19 – 23 і 3 – 4 хвилини при загальній тривалості до 30 хвилин. Загальна тривалість заняття в підготовчій групі становить 30 – 35 хвилин, а тривалість частин заняття складає відповідно 4 – 5, 22,5 – 26 і 3,5 – 4 хвилини.

— Давайте розберемо докладно кожну з частин занять?
— Вступна частина починається з шикування в залі або на майданчику і нетривалої ходьби, під час якої діти виконують 3 – 5 дихальних вправ. Після цього розпочинається повільний біг протягом 2 – 4 хвилин (залежно від віку). У цій частині заняття здійснюється підготовка дітей до майбутньої м'язової діяльності та навчання в основному різним видам бігу: широким кроком, високо піднімаючи коліна, приставним кроком, спиною вперед, парами, врозтіч… Виконуються також стрибки на одній і двох ногах, з ноги на ногу… Використання цих вправ спрямоване на поліпшення просторового орієнтування, зміцнення м'язів ніг і тазу, вдосконалення постави. Біг закінчується ходьбою і перешикуванням в коло або колони. Основна частина заняття починається з виконання комплексу загальнорозвиваючих вправ, по закінченні яких діти перешиковуються в колону по одному і біжать з середньою швидкістю в залежності від віку від 40 секунд до 2 хвилин. Біг закінчується ходьбою і перешикуванням для виконання подальших вправ.
— Що це за вправи?
— На кожному занятті діти освоюють кілька основних вправ. Першим виконується нова або найважча з координації рухів. Потім діти знову біжать з середньою швидкістю, після чого виконують іншу, вже знайому їм вправу. Вправи в основних рухах закінчуються повільним бігом, потім організовується рухлива гра або гра-естафета. Ігри передбачають закріплення одного з основних рухів; велике місце в них займає біг. Гра повторюється 4-5 разів, паузи між повтореннями короткі.
— А чим завершуються заняття?
— У заключній частині я рекомендую повільний біг. Якщо під час гри діти багато бігають, то тривалість такого бігу має бути меншою, ніж звичайно (не більше 1 – 1,5 хвилини). Повільний біг переходить у ходьбу, під час якої виконується 6-8 дихальних вправ. На цьому заняття закінчуються.
— Яка роль медичного персоналу під час проведення занять?
— Медичний персонал має бути присутнім на заняттях. Здійснюючи медично-педагогічний контроль, треба оцінити вплив занять на організм дитини. Для оцінки відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям дітей тієї чи іншої вікової групи, рівню їхньої фізичної підготовленості використовують метод індивідуального хронометражу. Одним з важливих показників при проведенні медично-педагогічного контролю є визначення зовнішніх ознак втоми.
— Будь ласка, зупиніться докладніше на цих ознаках.
— Втому не можна розглядати як щось патологічне, шкідливе для організму: вона являє собою природний стан, що виникає під впливом м'язової діяльності. За невеликого стомлення посилюється обмін речовин, підвищується життєвий тонус, стають більш інтенсивними процеси відновлення. Негативно позначається на стані дитини тільки надмірна втома, або, як її називають, перевтома.
— Але ж у дітей дошкільного віку функціональні зрушення в організмі визначаються не тільки обсягом та інтенсивністю м'язової діяльності.
— Так, треба враховувати також емоційний настрій дітей. Позитивні емоції знижують стомлення, увага не розсіюється, з'являється захопленість. Однак слід пам'ятати, що для дошкільника характерна підвищена збудливість, тому навіть позитивні емоції повинні бути не надмірними: треба чергувати вправи, які підвищують емоційний тонус, і вправи, що потребують уваги. Здійснюючи контроль, потрібно стежити за тим, щоб при виконанні вправ педагог звертав увагу на формування правильної постави.
— Які ж рухи найбільш сприяють формуванню правильної постави?
— У дошкільному віці розвиток м'язів нерівномірний. Тому діти так часто приймають неправильні пози (голова нахилена, плечі зведені). Такі рухи, як ходьба, біг і лазіння, якщо виконуються правильно, сприяють формуванню правильної постави. Є й спеціальні вправи, що використовується з цією метою: для м'язів плечового пояса, спини і живота. Розвиток та зміцнення цих груп м'язів сприяють створенню так званого «м'язового корсету», формуванню правильної постави. На кожному занятті пропонуються вправи для розвитку і зміцнення стопи (ходьба на носках, п'ятах, лазіння по сходах, ходьба по зменшеній площі опори, біг), але всі ці вправи повинні виконуватися методично правильно і в раціональному взутті.
— А яке значення має правильне дихання при цьому?
— Слід привчати дітей правильно дихати, особливо це важливо під час занять на відкритому повітрі. Поглиблене дихання, природно, з'являється при виконанні різних фізичних вправ. У спокої у дошкільнят подих більш поверхневий, тому і доставка кисню до органів і тканин менша. При систематичному тренуванні виробляється стереотип, що забезпечує правильне, ритмічне поєднання глибокого дихання з рухами. Під час занять на повітрі треба привчати дітей до дихання через ніс, рот і поєднанню дихання з рухом. У холодну пору року більше уваги слід приділяти носовому дихання, особливо в групах дітей, попередньо не загартованих. Але в той же час не треба боятися, коли під час бігу, ходьби або виконання інших вправ діти дихають ротом. Як правило, дихання через рот чергується з носовим (якщо ніс у дитини очищений від слизу), і потік холодного повітря змінюється теплим, зігрітим та очищеним при проходженні через носові ходи повітрям. Це є гарним засобом загартування. Поступово в процесі тренування у дітей виробляється ритмічне і глибоке дихання; вони дихають не тільки ротом, а й носом, і ефективність носового дихання збільшується.
— Що треба пам’ятати працівникові дошкільного дитячого закладу, який здійснює медично-педагогічний контроль?
— Спостерігаючи за зміною частоти пульсу в одного або двох дітлахів до початку занять (вимірювання проводять тричі й беруть середній показник), в процесі виконання фізичного навантаження та у відновлювальному періоді, можна оцінити правильність вибору і відповідність м'язового навантаження функціональним можливостям дитячого організму. Вимірювання частоти пульсу під час навантажень здійснюють після вступної частини, загальнорозвиваючих вправ, основних рухів, рухомих ігор, наприкінці заняття, а у відновлювальному періоді – через 1, 3, 5 хвилин після заняття, доки пульс не повернеться до вихідного рівня.

— Яким чином попередити травматизм дітей у дошкільному віці?
— Головне – забезпечити санітарно-гігієнічні норми для місць проведення занять і фізкультурного обладнання, здійснювати обов'язкову страховку при виконанні дітьми складних вправ (в основному – на снарядах).
А наостанок ще кілька пам’яток, які стануть у нагоді не тільки фахівцям фізичної культури, а й батькам:
1. Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її тільки за кисті – обов’язково за передпліччя, оскільки кісті й м’язи зап’ястя ще недостатньо зміцнілі.
2. Кожну нову вправу засвоюйте повільно й постійно підтримуйте дитину, щоб вона відчувала впевненість.
3. Вчіть дитину бути уважними на заняттях, щоб вона сама турбувалася про свою безпеку.
4. Тривале утримування важких поз у ранньому віці неприпустиме – через 1 – 2 секунди треба повернути дитину у вихідне положення.
5. Вис тільки на руках у дошкільному віці небезпечний, оскільки він дає величезне навантаження на суглоби й увесь плечовий пояс.
6. При навчанні лазінню не дозволяйте дитині залазити вище того рівня, на якому можете її достати, тобто максимально до 2,2 м.
7. Ніколи не використовуйте для змагань найнебезпечніші вправи.
8. Уникайте вправ, при виконані яких дитина зайве прогинається в поперековому відділі, оскільки більшість дітей потребують випрямлення цієї частини хребта.

Немає коментарів: