Досвід, вартий уваги

ОЗДОРОВЧА МІСІЯ ВЧИТЕЛЯ
Інна МЕРІКОВА,
голова батьківського комітету 2-А класу ЗОШ № 73
Той ювілей вчителька Наталія Доненко запам’ятає надовго. У школі, якій вона віддала тридцять років свого життя, її квітами, хлібом-сіллю зустрічали колишні учні, батьки нинішніх вихованців. Телефонували знайомі й незнайомі люди, а колеги привітали з особливою повагою – віршами й піснями.
Що ж приваблює в цій жінці, який бальзам життєвої енергії вона використовує? Виявляється, заслуга її в тому, що учні майже не хворіють, підтягнуті, стрункі, а їхні очі світяться радістю. Наталія Миколаївна стоїть на варті здоров’я дітей, наче герой-рятувальник з МНС.
На кожному уроці вчителька використовує три хвилини, аби навчити учнів сприймати усім своїм єством спеціальні вправи, що входять до програми «Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки», автором якої є визнаний фахівець у сфері оздоровлення Раїса Парубець. Ця методика спрямована на створення умов для нормального функціонування усіх органів і систем людського організму. Формування міцного здоров’я відбувається без застосування всіляких пігулок і процедур, а звідти – й без значних фінансових витрат.
Якщо зважити на те, що середньостатистичних абсолютно здорових дітей у нашій країні лише 1 – 3 відсотки (решта мають патології кистей, стоп, хребта, шиї, внутрішніх органів), сумлінність послідовників Раїси Федотівни, які взяли на себе відповідальність за здоров’я дітей, варта не тільки вдячних слів, а й всебічної підтримки на державному рівні. Це – Вчителі з великої літери, але їх у Запоріжжі – одиниці: окрім Наталії Доненко, вчителька початкових класів школи-комплексу № 43 Ольга Хлиніна, викладачка англійської мови колегіуму № 98 Світлана Мочарська.
За допомогою мовних установок і спеціальних вправ вони закладають фундамент здорового організму дитини, дбайливо і вдумливо, як бджоли, наповнюють його силою, чудовою пам’яттю, прагненням добрих взаємостосунків. У загальноосвітніх школах № 73 і 100 проводилися конкурси, під час яких кожен з учнів початкових класів демонстрував своє самовдосконалення. Дуже важливо, що до цього процесу вчителі залучають батьків.
Я порівнюю цих педагогів зі спонсорами. Але вони, на відміну від останніх, не гроші дають на лікування й пишаються тим, а навчають дитину не хворіти, стримувати негативні емоції. Присутність на уроках такого вчителя – щастя для дитини, яка звикає бачити його здоровим, лагідним і аніскільки нероздратованим. Гадаю, що сьогодні, коли нестримно дорожчає життя, така благородна місія має гідно оцінюватися державою, і не тільки грамотами. Тобто вчителі, які запроваджують програму «Здоровий учитель – здоровий учень – здорові батьки», мають отримувати доплату за рахунок бюджетних коштів.
Тільки вдумайтесь: у нашому класі навчаються 32 дитини, і усі вони після занять приходять додому здоровими, на них немає відбитку втоми, хоча п'ятнадцятеро з них ще й відвідують заняття у спортивних секціях, гуртках танцю, малювання, вишивки. Коли Запоріжжя потерпало від епідемії грипу, школу на два тижні закрили на карантин, а жоден з учнів нашого класу не захворів.
Ефективність методики Раїси Парубець підтверджена 19 авторськими свідоцтвами, патентами і міжнародними сертифікатами, дипломами 67 науково-практичних конференцій і навіть грифом Міністерства освіти і науки України. Вона отримала схвальний відгук на засіданні методичної ради Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту й рекомендована для використання у навчальному процесі. Усі начебто «за», але справа з місця майже не зрушилася.
Чи намагався хтось підрахувати економічний ефект для суспільства від запровадження цієї програми у загальноосвітніх навчальних закладах? На жаль, ні. Між іншим, за часів існування СРСР економісти Запорізького трансформаторного заводу підрахували, що економічний ефект від функціонування чотирьох груп здоров’я при СК «Трансформатор», де заняття вела Раїса Федотівна, був еквівалентним вартості виготовлення одного трансформатора.
Я бесідувала з багатьма батьками учнів, лікарями, вчителями, і ми наполягаємо, щоб трихвилинні заняття за прогресивною методикою не тільки були включені до шкільної програми, а й отримали фінансову підтримку, яка потрібна для проведення семінарів, видання і розповсюдження спеціальної літератури, автором якої є Раїса Парубець.