пʼятницю, 24 липня 2009 р.

Фундамент майбутніх перемог закладається на березі Дніпра

Щоразу, буваючи у Вільнянському районі, мимоволі ловлю себе на думці: який же правильний вибір зробили в 30-х роках минулого сторіччя дирекція й профком моторобудівного заводу (тоді він носив ім'я начальника Головного управління авіаційної промисловості СРСР Петра Баранова), заснувавши в селі Вільноандріївці здравницю для родин заводчан і піонерський табір. Місцевість - мальовнича: на 40 гектарах розкинувся лісовий масив, поруч плавно несе свої води Дніпро, а повітря буквально п'янить...

Тут же багато років тому знайшов притулок спортивно-оздоровчий табір «Маяк» СК «Мотор Сич», мешканцями якого в літні місяці стають вихованці СДЮШОР з плавання та стрибків у воду, а також центральних секцій заводського спорткомплексу. Вони приїжджають не тільки заради того, щоб любуватися тутешніми пейзажами й вдихати хвойний аромат, - їх чекають щоденні тренування, що допомагають і зберегти спортивну форму, і закласти фундамент на черговий спортивний сезон.

— Протягом літнього періоду в «Маяку» проходять оздоровлення близько 150 юних спортсменів, — засвідчує завідувач табором Андрій Задорожний. – Окрім плавців і стрибунів у воду, таку можливість мають боксери, футболісти, а також вихованки нашої підшефної СДЮШОР № 3 з гандболу. 21-денне перебування в таборі обходиться батькам дітей лише в 150 гривень, тобто в символічну суму. Усе це завдяки тому піклуванню, яке приділяє правління й профспілковий комітет ВАТ «Мотор Січ» соціальній сфері. Юні спортсмени тренуються й оздоровлюються в унікальних умовах ландшафту прибережної смуги, яку утворюють величезний сосновий бір і Дніпро.

Ми побували на двосторонній грі юних гандболісток, з якими працюють тренери Микола Оболонін і Тетяна Радько. До послуг майбутніх майстринь стрімкого м’яча – спеціалізований гандбольний майданчик з європокриттям, саме той, на якому закладають фундамент майбутніх перемог гандболісти чоловічої команди "Мотор-ЗНТУ-ЗАБ".

Бачили ми й тренування юних стрибунів у воду, з якими займалася заслужений тренер України Ірина Журавльова.

— Мої підопічні, — розповідає Ірина Володимирівна, — учні першого і другого спеціалізованих класів спеціалізованої школи фізкультури № 18. Стрибками у воду вони займаються протягом двох – трьох років, уже дебютували у всеукраїнських змаганнях. Майбутніми «зірочками», вважаю, можуть стати Даша Яковенко, Антон Свирський, Євген Науменко, Валерія Галантюк, Христина Пилипенко. Знаходження в спортивно-оздоровчому таборі – ідеальний варіант підготовки: діти дотримуються режиму дня, п’ять разів на день харчуються, чого не кожна сім’я може забезпечити, я вже не кажу про тренування в умовах тутешнього цілющого повітря.

Фото Анатолія ВЛАСОВА

понеділок, 13 липня 2009 р.

Всесвітня універсіада


Запорізькі студенти – без

медалей

Збірна України посіла шосте місце в загальнокомандному заліку 25-ї Всесвітньої літньої універсіади, що завершилася в Белграді (Сербія).

Українські спортсмени завоювали 7 золотих, 11 срібних і 13 бронзових медалей. Дві золоті нагороди здобув донецький майстер блакитних доріжок Ігор Борисик, який переміг на двох дистанціях плавання брасом – 100 і 200 м. Чемпіонами Універсіади також стали харківський лучник Віктор Рубан, миколаївський стрибун у воду Костянтин Міляєв, дві жіночі команди фехтувальниць (рапіра і шабля), чоловіча студентська збірна України з футболу.

На жаль, серед запорізьких посланців спортивного студентства медалістів немає. Найближче до п’єдесталу пошани були дзюдоїст Станіслав Бондаренко, стрибунка у воду Євгенія Пономаренко та гімнаст Віталій Наконечний. У змаганні майстрів татамі вагою понад 100 кг Бондаренко дійшов до півфіналу, де програв голландцю Лууку Вербію, а другу нагоду стати призером Станіслав втратив уже в абсолютній вазі, поступившись у двобої за «бронзу» росіянинові Дмитру Стєрхову. Євгенія Пономаренко в дуеті з луганчанкою Марією Волощенко посіла четверте місце у синхронних стрибках з 3-метрового трампліна. Віталій Наконечний пробився до фіналу змагань на поперечині, де задовольнився п’ятим місцем.

Запорізькі плавці можуть пишатися хіба що дев’ятим місцем в жіночій естафеті 4х100 м вільним стилем: до складу українського квартету входила запоріжанка Катерина Рагушенко. А от Любов Король та Ілля Чуєв покладених на них сподівань не виправдали, не потрапивши до жодного фіналу в змаганнях майстрів батерфляю.

Розчарували також тхеквондисти Максим Бойцов, Анна Кондратьєва і дзюдоїстка Тетяна Лусникова.

У загальнокомандному заліку 25-ї літньої Універсіади перемогу святкували російські спортсмени, які завоювали 27 золотих, 22 срібні й 27 бронзових медалей. Друге місце дісталося збірній Китаю (22 золоті, 21 срібна й 15 бронзових нагород), третє – студентам Південної Кореї (21 золота, 11 срібних, 15 бронзових медалей).

середу, 1 липня 2009 р.

Нащадки козацької слави


ЗМАГАННЯ, ЩО ПЕРЕТВОРИЛИСЯ

НА ВИПРОБУВАННЯ… СТИХІЄЮ

У селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області відбувся фінальний тур IV Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Нащадки козацької слави», на який з’їхалися 312 учнів 6 – 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів із усіх областей України.

Символічно, що врочисте відкриття фестивалю проходило на території історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», де в 1651 році відбувалася битва запорозьких козаків Богдана Хмельницького з королівським військом тодішньої Польщі. Про розповів учасникам заходу в своєму вітальному виступі перший заступник міністра освіти і науки України Олександр Гребельник.

Запорізька область на фестивалі була представлена збірною бердянської загальноосвітньої школи № 11, яка вже після першого виду змагань – легкоатлетичної естафети – вагомо заявила про свої претензії на загальнокомандну перемогу: наші хлопці й дівчата разом із юними господарями фестивалю і командою АР Крим увійшли до трійки призерів.

Наступного ранку проводилися змагання з «човникового» бігу, стрибків у довжину з місця та через скакалку. Приємно, що переможницею в обох стрибкових видах програми стала бердянська школярка Валерія Коломійцева. До речі, й решта наших дівчат продемонстрували дивовижну вправність у володінні скакалкою протягом 30 секунд, а нагородою їм стала командна «бронза».

Після обіду розпочалася презентація команд, що проходила під девізом «Не хилися, червона калино, -- маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід…». Юні берданці настільки емоційно виступили, що викликали з боку своїх опонентів скандування «Бра-во! Бра-во!».

Однак не всі команди встигли презентуватися. Небо раптово потемніло, і розпочався справжній буревій. На голови дітей, супроводжуючих осіб і волонтерів, а це близько 700 людей, що розташувалися у лісовому наметовому таборі, обрушилася злива з градом. Шквалисті пориви вітру ламали дерева, немов тоненькі сірники. Величезна сосна впала на намет, у якому знаходилися три 13 – 15-річні дівчини з Хмельниччини. Одну з них із важкою травмою одразу відправили до лікарні селища Демидівка (Рівненська область), а згодом перевезли до медичного закладу Рівного. В демидівську лікарню потрапив і вчитель, який теж отримав травму.

Бердянську команду Бог милував, оскільки вона за рекомендацією завідуючої кафедри фізичної культури і спорту Запорізького інституту післядипломної педагогічної освіти Олени Аксьонової, яка є досвідченим фахівцем туризму, розташувала свої намети подалі від дерев. Але додому наші школярі поверталися засмученими. Журі фестивалю вирішило результати презентації не підбивати, а від проведення конкурсу знавців історії українського козацтва, в якому бердянці торік посіли друге місце, – взагалі відмовитися. В підсумку – сьоме загальнокомандне місце.

Втім, розчарування бердянських школярів – ніщо в порівнянні з тим лихом, якого зазнали деякі учасники заходу. А на совісті воно в організаторів – працівників управління освіти та науки Рівненької облдержадміністрації. Сама мета фестивалю – виховання учнівської молоді на козацьких традиціях, звичайно, не виключає можливості проживання учасників у спартанських умовах. Але тільки в тому випадку, якщо дотримані елементарні санітарні вимоги й передбачені необхідні заходи у випадку погіршення погоди. Наразі ж доводиться констатувати, що до послуг мешканців лісового наметового табору був один-єдиний туалет… Щодо буревію, то його метеослужби прогнозували заздалегідь, і за сумлінного ставлення освітянських працівників Рівненщини до своїх обов’язків вони завчасно могли запобігти лихові.

Мимоволі пригадується І Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України «Нащадки козацької слави», що проходив у Запоріжжі чотири роки тому. Учасники мали чудові умови для проживання, спортивна частина заходу проводилася на найкращих спортивних базах міста на Дніпрі. Проведення фестивалю отримало найвищу оцінку тодішнього Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка. Залишалося узагальнити той досвід, чого, на жаль, не було зроблено.