Фізична культура і здоров’я

На зміну Пробі Руф’є прийде інша методика

З 1 січня наступного року набере чинності ухвалений Верховною Радою в новій редакції Закон України «Про фізичну культуру і спорт», одним із завдань якого є визначення ролі та значення фізичного виховання і масового спорту в формуванні здорового способу життя. Також ним передбачене створення оновленої служби спортивної медицини. 

Питаннями майбутнього функціонування служби спортивної медицини нині переймається спеціальна робоча група, до складу якої увійшов наш земляк Євген МИХАЛЮК, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання та здоровя Запорізького державного медичного університету.

- Перше засідання нашої робочої групи, -- розповідає Євген Леонідович, -- відбувалося в Києві, на базі Центру спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України. Звичайно, ніякі реформи у нашій галузі неможливі без гідного кадрового забезпечення. Тому ми, насамперед, розглянули нормативні умови, згідно з якими передбачається введення до штатного розкладу загальноосвітніх шкіл посад лікаря-педіатра (на кожні 400 – 600 учнів) та фельдшера або медичної сестри (на кожні 200 – 300 учнів), а в сільській місцевості – не менше, ніж пів-ставки незалежно від кількості учнів. До вищих навчальних закладів  незалежно від категорії та форм власності ці вимоги такі: на кожні 1000 – 2000 студентів – лікар спортивної медицини та лікувальної фізкультури, а на кожні 400 – 600 студентів – медична сестра або фельдшер. Особисто я ці кадрові нормативи вважаю  нереальними: згідно з ними, приміром, до штату ЗНТУ мають входити п’ять медичних фахівців. 

- А чи переглядалися вимоги до рухової активності молоді?

- Так. Ми вважаємо, що вже з початку наступного року треба збільшити щотижневу тривалість занять фізкультурою до 8 – 12 годин, причому 4 – 6 із них мають бути обов’язковими, решта – додатковими (у спортивних секціях або групах лікувальної фізкультури) на бюджетній або госпрозрахунковій основі. Безумовно, чимало залежатиме від зацікавленості директорів шкіл та ректорів вищих навчальних закладів, які мають створити належні умови викладачам, що працюють з контингентом учнів або студентів, що мають відхилення у стані здоров’я.     

- І таких більше, ніж абсолютно здорових, про що свідчить так звана Проба Руф’є.

-- Мабуть, невдовзі про цю методику оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні забудуть усі, окрім лікарів, що проводять цей тест для спортсменів високого класу. По-перше, Проба Руф’є, що була застосована при діагностиці учнівської та студентської молоді незрозуміло з чиєї явно нелегкої руки, на сьогодні визнана неефективною в її нинішній інтерпретації. По-друге, введення будь-якої проби передбачає спеціальне навчання персоналу, чого не було зроблено. Натомість запропоновано оцінювати функціональний стан серцево-судинної системи за допомогою дозованого фізичного навантаження - Проби Мартіне-Кушелевського. У стані спокою в дитини чи підлітка вимірюються показники частоти серцевих скорочень і рівень артеріального тиску. Далі виконується 20 глибоких присідань з витягнутими вперед руками протягом 30 секунд. Проводиться повторне вимірювання пульсу безпосередньо після виконання навантаження (у положенні сидячи), а потім – починаючи з другої хвилини відновлювального процесу через кожні 10 секунд, доки цей показник не дійде до вихідного рівня. Завершує процес тестування вимірювання артеріального тиску. Нормою вважається, якщо відновлювальний час не перевищує трьох хвилин.

- Отже, застосування Проби Мартіне –Кушелевського дозволить повернути до основної або підготовчої групи великий контингент учнів і студентів?

- Не виключено. Важливо, на мій погляд, те, що нині розробляються нові рекомендації щодо призначення медичної групи. Попередні були затверджені ще півстоліття тому, а за цей час з’явилися невідомі раніше хвороби, змінилася їх кваліфікація. У спеціальних медичних групах має бути не більше 8 – 10 учнів, оскільки кожен із них потребує індивідуального підходу. Та головний акцент буде зроблено на роботу з групами лікувальної фізичної культури, до яких увійдуть учні та студенти, котрі раніше взагалі були звільнені від занять фізкультурою і спортом. Визначаються орієнтовні терміни відновлення занять для тих дітей і підлітків, що перенесли якісь гострі захворювання або травми. Усі ці заходи сприятимуть підвищенню рухової активності учнівської та студентської молоді, без чого неможливо підняти на новий рівень фізичне здоров’я нації.