Спартакіади

ЗДОБУТКИ І ПРОРАХУНКИ УЧНІВСЬКИХ СТАРТІВ

Петро ГРАБЧИЛЬОВ,

головний суддя

обласної спартакіади школярів

65-а обласна спартакіада школярів розпочалася в лютому. Очікувалося, що вона «розтягнеться» на календарний рік, але згодом плани змінилися, і ми вклалися у чотири місяці -- 24 травня цей комплексний захід завершився.

Загалом організовано й проведено 24 змагання з 10 видів спорту (окрім ігрових, до програми входили легка атлетика, змагання з допризовної підготовки юнаків, «Старти надій» і фестиваль «Нащадки козацької слави»), у яких взяли участь майже 1700 учнів, та якщо порівнювати цей показник з 60-ю спартакіадою, можна помітити зниження кількості учасників на 1 тисячу школярів. А до позитиву можна віднести той факт, що географія спартакіади була досить широкою: її старти відбувалися в Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі, Токмаку, Енергодарі, Василівці, Гуляйполі, Пологах, Михайлівці та інших населених пунктах. 

У комплексному заліку серед міських команд найуспішніше виступили збірні Хортицького, Жовтневого і Ленінського районів обласного центру. Серед команд сільських районів трійку призерів склали збірні Пологівського, Гуляйпільського та Новомиколаївського районів.

Варто відзначити технічну й тактичну підготовку обох баскетбольних команд Жовтневого району (юнацької та дівочої), в чому заслуга тренерів Ірини Івахніної (обласна ДЮСШ) та Ірини Савченко (СДЮШОР № 12). Порадували своєю грою волейболістки Ленінського, Орджонікідзевського і Жовтневого районів Запоріжжя (їх підготували заслужений тренер України Любов Перебийніс і Олена Лисенко), Якимівського, Вільнянського і Кам’янсько-Дніпровського районів.

У легкоатлетичному турнірі домінували команди Хортицького і Василівського районів, на провідних ролях у яких вихованці обласного спорт інтернату. Цілком закономірно, що юні хортичани виграли й змагання з допризовної підготовки, а серед команд сільських районів поза конкуренцією були пологівці, яким не було рівних у чотирьох видах програми.

Разом із тим залишилися й негативні враження від спартакіадних стартів школярів області. Перш за все, тому, що через невизначеність із фінансуванням занадто затягнули з терміном її відкриття. По-друге, в сучасний дитячо-юнацький спорт часто-густо безпідставно втручаються медичні працівники. Звідси й заборони на участь у змаганнях, і відміни традиційних для спартакіади школярів елементів програми. Як наслідок, з неї виключені осінній і весняний кроси, марш-кидки, урізана легкоатлетична програма за рахунок метань, бігу на середні та довгі дистанції, стрибків у висоту.

З програми змагань з допризовної підготовки були вилучені плавання, крос і стрільба з малокаліберної гвинтівки. Обмеження бігом на спринтерську дистанцію 100 м, підтягуванням на поперечині та метанням 600-грамової гранати не могло надати реальну картину готовності юнаків до служби в Збройних Силах.

З тієї ж причини перестрахування була скорочена програма «Стартів надій», з якої вилучили крос, плавання, стрільбу з пневматичної зброї. Водночас Положення про проведення ХІІ Всеукраїнських дитячих спортивних ігор серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів «Старти надій» в 2010 році, затверджене двома міністрами – освіти і науки та у справах сім’ї, молоді та спорту, передбачає склад команди в кількості 20 осіб (10 хлопців + 10 дівчат). Але ж у якій школі сьогодні можна знайти в одному класі двадцять абсолютно здорових дітей? Хіба що в спеціалізованій школі фізичної культури. У решті – це неможливо, навіть якщо об’єднати два паралельні класи.

Вимоги медиків, що не піддаються логіці, фінансові труднощі, від яких потерпають школи й регіональні відділи освіти (криза торкнулася й освітянської сфери) віддзеркалилися кількістю команд, що брали участь у фінальних змаганнях спартакіади школярів. Якщо порівнювати статистичні звіти 65-ї та 60-ї спартакіад, то цифри не на користь цьогорічної. В обох баскетбольних турнірах кількість команд-учасниць зменшилася на 7, у волейбольних – на 2 (юнаки) і 6 (дівчата), у гандбольних – на 5 (юнаки) і 9 (дівчата), у змаганнях з допризовної підготовки юнаків – на 4, в легкоатлетичному турнірі – на 5, у «Стартах надій» -- на 6, у змаганнях з міні-футболу – на 15! Є й свої «рекордсмени» в цьогорічної спартакіади школярів. Учні Токмака, Запорізького та Чернігівського районів взяли участь лише в одному виді програми, збірна  Великобілозерського району – в двох.

Який же висновок напрошується з цієї тенденції? Мабуть, назріла необхідність скорочення кількості видів (така міра застосовується навіть щодо Олімпійських ігор). Що стосується питання фінансування спартакіад школярів, то воно має вирішуватися на рівні двох управлінь облдержадміністрації – освіти і науки та у справах сім’ї, молоді та спорту.

Головне ж, треба корінним чином змінити підхід до такого питання, як звільнення від уроків фізкультури. Кожен учень має відвідувати уроки фізкультури й отримувати від вчителя дозовані навантаження. Адже викладачі математики або фізики не вилучають з уроків слабо підготовлених учнів, а терпляче займаються й з ними. Таким же чином і вчитель фізкультури має шукати засоби й методи залучення до занять тих учнів, які з тієї чи іншої причини не можуть витримувати навантаження, що пропонуються їхнім однокласникам. Більш того, так званих «звільнених від фізкультури» дітей необхідно залучати й до спортивно-масових заходів, добираючи для них посильні вправи (ігрові, гімнастичні, легкоатлетичні).

Чому в цьому матеріалі я приділив такої уваги школярам з ослабленим здоровям? Тому що саме спартакіади школярів покликані залучити й цю категорію учнів до активних занять фізичною культурою спортом, бо вони є найкращою формою пропаганди здорового способу життя, організації активного відпочинку й зайнятості дітей у позаурочний час, огляду їхньої фізичної підготовленості.