починається зі спартакіад школярів»
Про стан фізичного виховання школярів наш спортивний оглядач бесідує з начальником обласного управління фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України Миколою АВРАМЕНКОМ.
— Миколо Михайловичу, які заходи залучення школярів до активних занять спортом, окрім планових уроків фізкультури, сьогодні застосовуються?— Свого часу в Україні були започатковані уроки фізкультури з елементами футболу. За сприяння президента Федерації футболу України Григорія Суркіса в 2004 році в області було збудовано 17 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, останніх трьох років уже за сприяння Мінсім’їмолодьспорту – ще 15. Десь 30 – 40 відсотків цих споруд передано на баланс загальноосвітніх шкіл. Та, на жаль, хороше починання не мало логічного завершення. Досі в штатних розкладах шкіл немає ставок для персоналу, який би здійснював благоустрій й охорону цих майданчиків, що, між іншим, не мають освітлення. Тож є випадки, коли їх нівечать. Широкому впровадженню футбольних уроків заважає й дефіцит фахівців відповідного профілю, а заплановані семінари з підготовки тренерів з числа викладачів фізкультури, на жаль, так і не були проведені через неприбуття лекторів з ФФУ.
— Але ж є інші форми оздоровлення школярів.
— Так. Ми активно співпрацюємо з методистом оздоровчого центру ВАТ «Запоріжтрансформатор» Раїсою Парубець. Вона є автором розробки «Здоровий учитель – здорова дитина – здорова родина», яка має міжнародний сертифікат, котрий засвідчує, що ця праця пройшла наукову і громадську експертизу. Ця розробка успішно впроваджується в 99-й, 100-й, ще в 16 школах обласного центру, її включено до проекту програми «Комбіноване навчання». Парубець цілком закономірно вважає, що кожна людина може досягти гармонійного розвитку ще в шкільному віці. Потрібно тільки для досягнення цієї мети об’єднати зусилля батьків, вчителів і дітей. Приміром, під час занять у школі достатньо на початку кожного уроку присвятити лише три хвилини виконанню розробленого Раїсою Федотівною комплексу спеціальних вправ, спрямованих на саморегуляцію і реабілітацію організму. І керувати цим процесом може не тільки вчитель фізкультури, а й класний керівник, викладачі інших предметів… Як наслідок, до 99 відсотків учнів цих шкіл не скаржаться на здоров’я.
— Якимось чином цей цікавий досвід узагальнюється?
— У Запоріжжі Раїса Федотівна регулярно проводить конференції та семінари, в яких беруть участь і освітянські працівники. А ми направили розробку Раїси Парубець у Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, який підтримав це починання. До речі, у впровадженні цього досвіду виявляють зацікавлення в Росії, країнах Прибалтики.
— А в нашій країні?
На жаль, спрацьовує той факт, що Раїса Парубець не має вченого ступеня. І професура, кандидати та доктори наук, навіть наш інститут вдосконалення вчителів не можуть вибачити той виклик, який вона кинула офіційній медицині, фахівцям фізичної культури, які впроваджують її… на папері.
— Навчальний рік перетнув свій екватор. Якими стартами були наповнені ті чотири місяці, що минули, для школярів області?
— Головним стартом є спартакіада, яку можна вважати початковим етапом на шляху до великого спорту. Саме там народжуються майбутні чемпіони юнацьких молодіжних, Всеукраїнських ігор, Європи і світу. Чимало й відомих тренерів закладали фундамент перемог своїх підопічних саме з їхньої підготовки та участі в спартакіадах школярів. Спартакіада школярів проводиться в три етапи: першість шкіл, районні (міські) змагання серед команд загальноосвітніх шкіл, обласні фінали, в яких беруть участь збірні районних (міських) відділів освіти. Уже проведено фінальні змагання з трьох видів спорту з 12, що входять до програми 63-ї обласної спартакіади школярів. У легкоатлетичному кросі серед команд міст і районів Запоріжжя не було рівних школярам Комунарського району, серед команд сільських районів – юним пологівцям. Турніри з настільного тенісу, де до складу команди входили три хлопці й дві дівчини, виграли знов-таки комунарці та школярі Новомиколаївського району. І, нарешті, в змаганнях з гандболу серед міських команд перемоги святкували юнаки Ленінського і дівчата Шевченківського району. І це цілком закономірно, оскільки саме в цих регіонах обласного центру базуються спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву «ZTR» і № 3. У сільській місцевості законодавцями гандбольної моди на сьогодні є школярі Пологівського району, які виграли і юнацький, і дівочий турніри.
— Ви кілька разів згадали Комунарський і Пологівський райони. Мабуть, там найкраще поставлена робота із залучення школярів до регулярних занять спортом?
— Так. Але мушу визнати, що успіх, приміром, пологівців базується не тільки на ентузіазмі функціонерів з відділу освіти райдержадміністрації, тренерів місцевої ДЮСШ та шкільних вчителів. У Пологах – одна з найкращих в Україні баз: два зали 42х20 (кв. м), міні-футбольний і гандбольний майданчики зі штучним покриттям. З інших сільських районів виділю Новомиколаївський, школярі якого до тенісного «золота» додали ще й «срібло», завойоване на трасі легкоатлетичного кросу. Не байдуже ставляться до розвитку дитячо-юнацького спорту керівники Бердянського і Оріхівського районів. А в обласному центрі на комунарців рівняються Ленінський, Орджонікідзевський і Шевченківський райони.
— Наскільки масовими були спартакіадні змагання?
— Гадаю, що такому визначенню як масовість відповідав тільки легкоатлетичний крос, участь у якому проігнорували лише Веселівський і Чернігівський райони. На тенісний турнір не прибули школярі Бердянська, Мелітополя, Токмака, Енергодара, Вільнянського, Гуляйпільского, Запорізького, Кам’янсько-Дніпровського, Куйбишевського, Приморського і знов-таки Чернігівського районів. Інша справа – гандбол, вид спорту, хоча й популярний для нашої області, але доволі специфічний. На дорослому рівні він сьогодні культивується лише в професіональних клубах і в колі ветеранів, а коли востаннє проводилися змагання серед колективів фізкультури, важко й згадати. Тож не дивно, що в турнірах сільських районів брали участь лише по чотири команди.
— Можливо, причиною низької активності є брак коштів для делегування команд на змагання?
— Шість років тому з метою поліпшення позакласної навчально-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у навчальних закладах освіти, боротьби з негативними явищами, необхідністю розв’язання соціальних проблем було видано наказ Міністерства освіти і науки України «Про утворення фізкультурно-спортивних клубів та їхніх осередків». На жаль, більшість директорів шкіл і вчителів фізкультури нашої області цей наказ проігнорували. Між іншим, існування такої громадської організації як ФСК за рахунок символічних членських внесків (до 10 гривень на рік з учня) дало б можливість створити спеціальний фонд, який забезпечував би виїзд команд на змагання, придбання інвентарю. І директорам шкіл не доводилося б посилатися на те, що кошторис не передбачає витрат на фізкультурно-спортивну роботу. Адже ні для кого не секрет, що адміністрації шкіл залучають батьківські кошти й на ремонт класів, придбання комп’ютерів…
— І все ж таки, є приклади створення таких ФСК?
— Перш за все, відзначу Гуляйпільську загальноосвітню школу № 1 (директор - Любов Каткова), яка була першопрохідцем у створенні фізкультурно-спортивного клубу. На базі цього навчального закладу проводяться не тільки спартакіадні змагання, а й всеукраїнські турніри з гандболу, волейболу… Недарма керівник фізвиховання школи Олександр Яковенко, який свого часу прийняв педагогічну естафету від свого батька Василя Григоровича, визнаний кращим вчителем року. В умовах спортивного залу нестандартних розмірів він застосовує баскетбол 3 х 3, винахідниклом якого є сам. На жаль, приклад гуляйпільців підтримано лише в 130 школах області.
— А чи достатнє сьогодні фінансування спартакіадних змагань школярів? Як свідчить незмінний головний суддя обласних спартакіад школярів Петро Грабчильов, за радянських часів для організації подібних заходів у нашій області, а також для делегування юних спортсменів на республіканську та всесоюзну спартакіади облвно і облспорткомітет виділяли до 170 тисяч карбованців – чималі гроші.
— Нині ситуація дещо інша. Централізована стаття витрат лише одна – суддівство. Але згідно існуючих нормативів на нього витрачається настільки мізерна сума, що лише «невиправні оптимісти» з числа кваліфікованих арбітрів погоджуються обслуговувати наші змагання. Решта ж витрат – на харчування і проживання команд – здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. До того ж, нині існує усталена думка, що участь у спортивних змаганнях – справа добровільна (мовляв, ми живемо в демократичному суспільстві). Як результат, освітянські організації Бердянська ось уже протягом 10 років (!) не утруднюють себе турботами про формування та відрядження команд на спартакіади школярів. Останніх років такої ж позиції дотримується й керівники Мелітопольських міського відділу освіти. Водночас не можу не висловити подяку на адресу управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, управління освіти та науки облдержадміністрації, колективу обласної ДЮСШ, які надають всебічну допомогу в організації та проведенні змагань спартакіади школярів області.
— Досі наша розмова торкалася змагань школярів на теренах області. А як часто вони виїздять на турніри за її межами?
—У Всеукраїнській дитячій волейбольній лізі виступають чотири команди: три дівочі – обласної ДЮСШ (1991 – 1992 рр. народження), СДЮШОР «Орбіта» (1993 – 1994 рр. народження), Якимівської ДЮСШ – і юнаки Енергодара. Перші три вже забронювали собі місця у фіналі, який, не виключено відбудеться в лютому в Запоріжжі. Крім того, юні волейболістки обласної СДЮШОР під орудою заслуженого тренера України Любові Перебийніс стали чемпіонками першості Міністерства освіти та науки України. Наприкінці минулого року порадували юні гандболісти дитячо-юнацьких спортивних шкіл нашої області. Відразу шість команд – по дві від СДЮШОР № 3 і СДЮШОР «ZTR», по одній від СДЮШОР імені Юрія Лагутіна та Мелітопольської ДЮСШ – успішно виступили в зональних змаганнях Всеукраїнських турнірів на призи клубу «Стрімкий м’яч» і здобули путівки до фіналів, які відбудуться вже нинішнього року.
— Які ще старти школярів заплановані на друге навчальне півріччя?
— Перш за все, змагання з волейболу, баскетболу, міні-футболу, легкої атлетики й туризму за програмою обласної спартакіади школярів. Саме там формуватимуться склади збірних команд області для участі у фіналах ІІІ спартакіади школярів України. У квітні Бердянськ прийматиме обласний фінал змагань за програмою фізкультурно-оздоровчого патріотичного комплексу школярів «Козацький гарт». А травень подарує школярам області два заходи, що пройдуть в Запоріжжі – спартакіаду призовної молоді та «Старти надій».
Немає коментарів:
Дописати коментар