вівторок, 30 листопада 2010 р.

Волейбол

Спартакіадні сюрпризи мелітопольців
Перемогою команди Таврійського державного агротехнологічного університету ознаменувався чоловічий турнір за програмою обласної спартакіади вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Друге місце посіли студенти Запорізького національного університету, третє – волейболісти ЗНТУ.
*   *   *
Завершилися волейбольні турніри обласної спартакіади вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації.

У змаганні юнацьких колективів перемогу святкувала збірна Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму, яка випередила команди Дніпрорудненського індустріального технікуму та Запорізького електротехнічного коледжу.

У турнірі дівчат призові місця розподілилися виключно між командами коледжів з обласного центру: перше – медичного, друге – гідроенергетичного, третє – педагогічного.

Шашки
Успіх студентів ЗДІА
У шаховому клубі «Гамбіт» ВАТ «Запоріжсталь» відбувся шашковий турнір за програмою обласної спартакіади вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Поза конкуренцією були студенти Запорізької державної інженерної академії. Друге місце посіла команда ЗНТУ, третє – ЗНУ.

четвер, 25 листопада 2010 р.

Фізична культура і здоров’я

На зміну Пробі Руф’є прийде інша методика
З 1 січня наступного року набере чинності ухвалений Верховною Радою в новій редакції Закон України «Про фізичну культуру і спорт», одним із завдань якого є визначення ролі та значення фізичного виховання і масового спорту в формуванні здорового способу життя. Також ним передбачене створення оновленої служби спортивної медицини. 
Питаннями майбутнього функціонування служби спортивної медицини нині переймається спеціальна робоча група, до складу якої увійшов наш земляк Євген МИХАЛЮК, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання та здоровя Запорізького державного медичного університету.

- Перше засідання нашої робочої групи, -- розповідає Євген Леонідович, -- відбувалося в Києві, на базі Центру спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я України. Звичайно, ніякі реформи у нашій галузі неможливі без гідного кадрового забезпечення. Тому ми, насамперед, розглянули нормативні умови, згідно з якими передбачається введення до штатного розкладу загальноосвітніх шкіл посад лікаря-педіатра (на кожні 400 – 600 учнів) та фельдшера або медичної сестри (на кожні 200 – 300 учнів), а в сільській місцевості – не менше, ніж пів-ставки незалежно від кількості учнів. До вищих навчальних закладів  незалежно від категорії та форм власності ці вимоги такі: на кожні 1000 – 2000 студентів – лікар спортивної медицини та лікувальної фізкультури, а на кожні 400 – 600 студентів – медична сестра або фельдшер. Особисто я ці кадрові нормативи вважаю  нереальними: згідно з ними, приміром, до штату ЗНТУ мають входити п’ять медичних фахівців. 
- А чи переглядалися вимоги до рухової активності молоді?
- Так. Ми вважаємо, що вже з початку наступного року треба збільшити щотижневу тривалість занять фізкультурою до 8 – 12 годин, причому 4 – 6 із них мають бути обов’язковими, решта – додатковими (у спортивних секціях або групах лікувальної фізкультури) на бюджетній або госпрозрахунковій основі. Безумовно, чимало залежатиме від зацікавленості директорів шкіл та ректорів вищих навчальних закладів, які мають створити належні умови викладачам, що працюють з контингентом учнів або студентів, що мають відхилення у стані здоров’я.     
- І таких більше, ніж абсолютно здорових, про що свідчить так звана Проба Руф’є.
-- Мабуть, невдовзі про цю методику оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні забудуть усі, окрім лікарів, що проводять цей тест для спортсменів високого класу. По-перше, Проба Руф’є, що була застосована при діагностиці учнівської та студентської молоді незрозуміло з чиєї явно нелегкої руки, на сьогодні визнана неефективною в її нинішній інтерпретації. По-друге, введення будь-якої проби передбачає спеціальне навчання персоналу, чого не було зроблено. Натомість запропоновано оцінювати функціональний стан серцево-судинної системи за допомогою дозованого фізичного навантаження - Проби Мартіне-Кушелевського. У стані спокою в дитини чи підлітка вимірюються показники частоти серцевих скорочень і рівень артеріального тиску. Далі виконується 20 глибоких присідань з витягнутими вперед руками протягом 30 секунд. Проводиться повторне вимірювання пульсу безпосередньо після виконання навантаження (у положенні сидячи), а потім – починаючи з другої хвилини відновлювального процесу через кожні 10 секунд, доки цей показник не дійде до вихідного рівня. Завершує процес тестування вимірювання артеріального тиску. Нормою вважається, якщо відновлювальний час не перевищує трьох хвилин.
- Отже, застосування Проби Мартіне –Кушелевського дозволить повернути до основної або підготовчої групи великий контингент учнів і студентів?
- Не виключено. Важливо, на мій погляд, те, що нині розробляються нові рекомендації щодо призначення медичної групи. Попередні були затверджені ще півстоліття тому, а за цей час з’явилися невідомі раніше хвороби, змінилася їх кваліфікація. У спеціальних медичних групах має бути не більше 8 – 10 учнів, оскільки кожен із них потребує індивідуального підходу. Та головний акцент буде зроблено на роботу з групами лікувальної фізичної культури, до яких увійдуть учні та студенти, котрі раніше взагалі були звільнені від занять фізкультурою і спортом. Визначаються орієнтовні терміни відновлення занять для тих дітей і підлітків, що перенесли якісь гострі захворювання або травми. Усі ці заходи сприятимуть підвищенню рухової активності учнівської та студентської молоді, без чого неможливо підняти на новий рівень фізичне здоров’я нації. 

Волейбол

Мелітопольці парували над сіткою
Відбулися фінальні змагання Кубка області серед юнацьких команд професійно-технічних навчальних закладів.

У змаганнях взяли участь шість колективів: п’ять з обласного центру і один периферійний – збірна Мелітопольського професійного ліцею залізничного транспорту, директор якого Іван Потєряєв і керівник фізвиховання Світлана Серебряникова приділяють неабиякої уваги активному дозвіллю своїх учнів. Саме мелітопольці й стали володарями Кубка. Друге місце посіла команда Запорізького професійного ліцею автотранспорту, третє – Запорізького центру профтехосвіти водного транспорту.

Шахи
«Гамбіт» зібрав студентів
У шаховому клубі "Гамбіт" команди п’яти запорізьких вузів розіграли нагороди обласної спартакіади серед студентів вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Перемогу святкувала збірна Запорізького національного технічного університету на чолі з Олексієм Молчановим, яка випередила другого і третього призерів – команди ЗДІА та ЗНУ.

понеділок, 15 листопада 2010 р.

Гирьовий спорт

У чемпіонах – тренер і його підопічні
В італійському Мілані відбувся 18-й чемпіонат світу з гирьового спорту, в якому взяли участь 168 спортсменів  з 21 країни. Збірна України, загальний здобуток якої – 49 медалей, посіла перше місце в загальнокомандному заліку.
Вперше в історії світових змагань з гирьового спорту звання чемпіонів вибороли тренер і два його вихованці. Йдеться про учасника ветеранського турніру – викладача кафедри фізичного виховання та спорту Таврійського державного агротехнічного університету заслуженого тренера України Сергія Івановича Кубрака та його підопічних – студентів цього вузу Максима Черникова (вагова категорія до 80 кг) і Дмитра Євенка (до 90 кг), які виступали в юніорській групі з паралельним заліком у турнір дорослих спортсменів.
Вправно володіючи двопудовими гирями, обидва студенти, що захищають кольори спортивного товариства «Колос», за сумою двоборства стали чемпіонами світу серед юніорів, а в турнірі дорослих посіли відповідно третє і четверте місця. До того ж, у ривку Дмитро Євенко встановив рекорди України та світу – 171 підйом.
Сергій Кубрак, виступаючи у ваговій категорії до 70 кг вікової групи 45 – 49 років, став чемпіоном світу в дев’ятий раз. Він оновив рекорд світу для ветеранів у поштовху, що належав йому ж, здійснивши 145 підйомів двох 24-кілограмових гир. Там же, в Мілані, йому було вручено номерний золотий знак та посвідчення заслуженого тренера за версією Міжнародної конфедерації гирьового спорту.
Ще один представник ветеранського руху нашої області Тимофій  Косенко (вікова група – 60 – 65 років, вага гир – 16 кг) з села Червоноармійського Якимівського району оформив своє тринадцяте світове чемпіонство.
Три нагороди привезли додому з Мілана представники СК «Мотор Січ». Микола Пташник (вагова категорія понад 90 кг) завоював малу срібну медаль у змаганні чоловіків у ривку, а Наталія Пліщак (до 60 кг) і Любов Черепаха (до 70 кг) були поза конкуренцією в жіночому турнірі.

Дзюдо
Успіх юних майстрів татамі

У Чернівцях завершився чемпіонат України серед 14 – 15-річних юнаків і дівчат. Збірна Запорізької області посіла друге загальнокомандне місце, поступившись першістю лише юним дзюдоїстам Києва.

Переможцями у своїх вагових категоріях стали Ілля Буртовий (42 кг, СДЮШОР з боротьби вільної та дзюдо), вихованці обласного інтернату спортивного профілю Богдан Зусько (81 кг) і Семен Ракита (90 кг). Бронзові нагороди вибороли Максим Анісімов (ДЮСШ «Динамо» України) та Марія Скора (Новомиколаївська ДЮСШ).

середу, 3 листопада 2010 р.

Спорт і особистість

Залюблений у футбол

Людина, про яку піде мова в цій замальовці, ніколи не фігурувала в українських командах майстрів шкіряного м’яча, але в запорізькому футбольному середовищі вона користується величезною повагою.

Володя Світличний змалку пізнав, що таке безбатченки. Мати, намагаючись поставити сина на ноги, з ранку до вечора працювала на комбінаті залізобетонних конструкцій, і хлопчина більшу частину вільного часу разом із однолітками ганяв футбольний м’яч. Тож, коли він прийшов записуватися до дитячої секції аматорської команди «Дніпроспецсталь», тренер Іван Фастовець охоче прийняв його. Коли Володя змужнів, надійшло запрошення від Михайла Пилиповича Крячуна, наставника «Трансформатора», який був одним із провідних колективів не тільки в області, а в Україні.

Потім була служба у спортивному клубі Центральної групи військ (Чехословаччина), де Світличний виступав за збірну ЦГВ у першостях Збройних Сил СРСР. По повернені додому Володимир знову захищав кольори команди трансформаторного заводу, разом із нею святкував перемоги в чемпіонаті та розіграші Кубка області. Та найбільшого успіху опорний хавбек Світличний досяг у дніпрорудненському «Гірнику», очолюваному Володимиром Кочегаровим. 1972 року ця команда виборола Кубок України серед колективів фізкультури, а наступного сезону стала бронзовим призером республіканської першості.


Линув час. Володимир Світличний, ще навчаючись у Запорізькому педінституті, одружився, невдовзі у молодят народилися донька і син. Аби забезпечити родину матеріально, він вирушає до далекого Узбекистану.


-- Матеріальним умовам у команді «Хісар» (Шахрісабз) тих часів могли істотно позаздрити футболісти запорізького «Металурга», - пригадує Володимир Миколайович. – На пристойні зарплатню та преміальні ми відповіли завоюванням республіканського а згодом і всесоюзного кубків «Золотий колос», посіли третє місце в чемпіонаті Узбекистану серед колективів фізкультури, яке надавало право змінити статус аматорської команди на клуб другої ліги. Втім, друголігового хліба я скуштував уже в іншій узбецькій команді – «Сурхан» (Термез).


Визнані організатори футбольного господарства Геннадій Жиздик і Володимир Ємець запрошували Світличногого до прогресуючого нікопольського «Колоса». Але в рідному Запоріжжі на нього чекала сім’я. Тож, повернувшись додому, він пограв ще за команду «Хімік» ВО «Кремнійполімер», що брала участь у чемпіонатах області та республіки.


А у червні 1985-го колишній одноклубник Володимира Георгій Волощук, який на той час обіймав посаду заступника голови міськспорткомітету, привів Світличного до президента ФК «Торпедо» Олексія Бабуріна, і той запропонував йому очолити футбольну ДЮСШ клубу. Згодом у кар’єрі футбольного функціонера були посади президента, віце-президента ФК «Торпедо», завдяки чому Володимир набув безцінного досвіду спортивного організатора.


- Я вдячний долі за те, що у 80 – 90-х роках вона звела мене з чудовими людьми, - каже Володимир Миколайович. – Це - колишній директор «АвтоЗАЗу», палкий прихильник футболу Степан Кравчун, завдяки зусиллям якого й існувала торпедівська футбольна структура, визнані представники тренерського цеху Євген Лемешко, Віктор Матвієнко, Ігор Надєїн. Розуміння й підтримку відчував з боку мого давнього друга Анатолія Колесникова, що тоді був начальником футбольної команди.


Тринадцять років тому ректор Запорізького інституту державного і муніципального управління (нині – Класичний приватний університет) Віктор Огаренко довірив Володимирові Світличному посаду віце-президента ФК «Віктор». Доводилося йому й очолювати спортклуб вузу, бути адміністратором жіночої баскетбольної команди майстрів, яка виборювала призові місця в європейських турнірах. А останніх років Володимир Миколайович поєднує обов’язки віце-президента СК КПУ і начальника студентської команди «Спартак», яку тренує його колишній наставник Володимир Кочегаров. Характерно, що до будь-якої роботи Світличний підходить професіонально, за що його поважають і колеги, і студенти.


Розповідь про людину, яка нещодавно відзначила свій 60-річний ювілей, була б неповною, якби не згадати про пристрасть, з якою вона не розлучається протягом усього життя, -- футбол. Вісім років тому, під час Різдвяного ветеранського турніру Володимир Світличний зазнав важкої травми – розриву лівої нирки. П’ять з половиною годин чаклував над нею хірург 5-ї міської лікарні Сергій Мерзляк і витягнув футболіста, можна сказати, з того світу. За кордоном така операція коштує 50 тисяч доларів. Володимир і досі не знає, скільки за неї заплатив один із організаторів турніру бізнесмен Сергій Кроль (на жаль, цієї чуйної людини сьогодні немає серед нас).

Рівно рік після цього випадку Володимир Миколайович не підходив до футбольного м’яча, але згодом знову взув бутси й вийшов на ігровий майданчик. І коли він їх повісить на гвіздок, відомо лише Богові.